Колектив Інституту серця МОЗ України став лауреатом Медалі ім. Проф. Збігнева Реліги за досягнення у лікуванні кардіохірургічних пацієнтів під час війни. Ця нагорода є свідченням міжнародного визнання досягнень Інституту у лікуванні хворих із серцево-судинною патологією.
Інститут серця МОЗ України продовжує ділитися своїми науковими та клінічними досягненнями з міжнародними колегами.
Загалом, успішно проведена конференція відобразила впровадження кількох пріоритетних напрямків кардіохірургії та інтервенційної кардіології в роботу Інституту серця МОЗ України
Незважаючі на складні умови війни, Інститут Серця не лише надає всю необхідну допомогу нашим пацієнтам, але й продовжує впроваджувати найсучасніші медичні досягнення у клінічну практику, проводить науковий аналіз результатів лікування та ділиться нашим досвідом із колегами з усього світу.
Маттіа з сестричкою-двійнею народився передчасно, на 25 тижні з екстремально низькою вагою тіла, всього 600 грамів, та ще й з вродженою вадою серця. Крихіток виходжували в одному з перинатальних центрів Києва майже місяць, щоб вони трохи підросли.
Попри війну робимо все можливе аби дарувати нашим пацієнтам нове життя. Сьогодні вночі в Інститут серця МОЗ України відбулася трансплантація – серце отримала 20-річна Софія з Донецької області після цілого року очікування.
Раді можливості міцно тримати медичний фронт.
62-річній пацієнтці з Рівного з діагнозом полікістозна хвороба з ураженням нирок та печінки, була проведена санаційна нефректомія – один із етапів підготовки хворих з полікістозом нирок до трансплантації.
Хвора перебувала на діалізі більше 9 років.
З 1-го дня війни Інститут серця МОЗ України надає допомогу 24\7 пацієнтам із пораненнями серця, легень, судин.
Для Олени з Рівненщини довгоочикувана вагітність була радістю, але на 31 тижні медики Рівненського обласного перинатального центру були змушені провести екстрений кесарів розтин, оскільки існувала загроза життю дитини.
Малюк з’явився на світ вагою 1490 гр. 50 днів знаходився у лікарні, перебуваючи на ШВЛ.
Батько Віктора, не замислюючись, віддав нирку синові, прийнявши миттєве рішення, коли з’ясувалося, що це потрібно *тут і зараз. Пересадка, непростий післяопераційний період, і – Життя взяло верх. І от щаслива родина їде додому з нормальними показниками функції пересадженоі нирки!